суд

-у і заст. -а́, ч.

1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд.

••

Арбітра́жний суд — незалежний орган правосуддя у розв'язанні суперечок, які виникають між суб'єктами господарської діяльності.

Військо́во-польови́й суд ; Польови́й суд ; Військо́вий суд — а) орган, який розглядає злочини військових, а у воєнний час – і цивільних осіб; б) члени такого органу.

Парите́тні суди́ — у ряді держав – узгоджувальні органи, засновані для розв'язання трудових суперечок та ін.

Суд прися́жних — суд, до складу якого за випадковою методикою із громадян відбираються присяжні засідателі, які вирішують питання факту, а один (іноді декілька) професійний суддя вирішує питання права; на основі вердикту присяжних судді виносять вирок, призначають міру покарання.

Суд ше́ффенів — у ряді країн Європи – суд за участі представників народу, які, на відміну від суду присяжних, створюють з професійним суддею єдину колегію.

Тяга́ти по суда́х кого — мучити кого-небудь судовими процесами, частими викликами в суд.

2) Розгляд цивільної або кримінальної справи; судовий процес. || Розгляд чиєї-небудь провини приватною особою або установою, яка має владу над кимсь. || Покарання, розправа.

••

Бу́ти (перебува́ти) під судо́м — звинувачуватися в якомусь злочині; бути підсудним.

Покли́кати на суд (до су́ду) кого — порушувати проти кого-небудь цивільну, кримінальну або адміністративну справу.

Є суд [і пра́вда] на кого — хтось неминуче буде покараний за заподіяну кривду.

Попада́ти під суд — притягатися до судової відповідальності.

Шука́ти су́ду на кого — добиватися справедливої відплати, кари.

Бо́жий суд — а) за релігійними уявленнями – божа кара за вчинений гріх, злочин; б) у часи середньовіччя – виявлення чиєї-небудь вини через поєдинок або випробування вогнем, водою і т. ін.; в) те саме, що Страшни́й суд.

Страшни́й суд — а) за релігійними уявленнями – суд, що його вершитиме Бог над усіма людьми, коли настане кінець світу; б) про нестерпну ситуацію, безладдя, сварку, стрілянину і т. ін.

3) Судове засідання.

4) який, чого. Виборний громадський орган, який розглядає справи про порушення порядку, чиюсь негідну поведінку і т. ін.; розгляд таких справ. Товариський суд.

5) Думка про кого-, що-небудь, оцінка когось, чогось.

••

Віддава́ти що на суд кому, чий ; Вино́сити що на суд кого, чий — знайомити кого-небудь зі своїми творами, планами і т. ін., щоб почути його думку.

Здава́тися на суд чий — покладатися на чию-небудь думку, оцінку.

Іти́ під суд — а) притягатися до судової відповідальності; б) бути готовим почути чиюсь думку про себе.

Суди́ти судо́м — а) розглядати чию-небудь справу в судовому порядку; б) висловлювати осуд; гудити.